Лабуткін Дмитро Віталійович

Народився у родині військовослужбовця. Навчався в Білокриницькій школі та Кременецькому ліцеї. Закінчив Тернопільську школу № 23 та Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка». Служив у Севастополі. Навесні 2014 р. після окупації Криму виїхав до Одеси. 21 січня 2015 р. у чині капітан-лейтенанта прибув до Краматорська як спецкореспондент сектору «С». У місті Дебальцеве Дмитро зібрав фотоматеріали для переговорної групи у Мінську, мав повертатися з ними до Києва. Зник 16 лютого 2015 р. разом із розвідгрупою ЗСУ. 20 березня 2015  р. у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл загиблих, доставлених з Дебальцевого, належить Дмитру.

Нагороди і відзнаки:

Орден Богдана Хмельницького III ступеня. Указ Президента України № 366/2015 від 27 червня 2015 р., “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» (посмертно).

Народний Герой України. Указом нагороджувальної ради № 18 від 24 липня 2016 р. (посмертно).

Медаль «За сприяння Збройним Силам України». Відзнака МОУ, 2018 р., (посмертно).

Відзнака “За військову доблесть”. Наказ міністра оборони України, грудень 2015 р. (посмертно).

Почесний громадянин Тернопільської області (посмертно). Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 р. № 507.

1 вересня 2015 р. на будівлі Білокриницької школи відкрито меморіальні дошки на честь колишніх учнів, полеглих у районі АТО – Вячеслава Мельника та Дмитра Лабуткіна.

20 травня 2016 р. на фасаді Тернопільської школи № 23 встановили пам’ятну дошку героєві.

15 липня 2016 р. Президент України своїм указом призначив доньці Дмитра Лабуткіна Кірі стипендію.

У квітні 2017 р. в Тернопільській ЗОШ № 23 провели турнір із кульової стрільби з пневматичної зброї пам’яті Дмитра Лабуткіна.

З 2018 р. 16 лютого — в день загибелі Дмитра Лабуткіна — в Україні на державному рівні відзначають День вшанування військового журналіста України.

Публікації:

16 лютого – День вшанування військового журналіста

16 лютого вшановують пам’ять Народного Героя України …

Військового журналіста Дмитра Лабуткіна провели в останню путь на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 25 березня.

Вони назавжди залишаться небесними журналістами (фото)

Галина Ніженко. …І урвалися кадри // «Вільне життя плюс». — 27 березня 2015. — № 24 — С. 2.

Геройськи загинув під Дебальцевим. Пам’яті військового …

Гугушвілі, Т. “Якщо потраплю в полон, ніколи не стану на коліна – краще смерть” [Текст] : Д. Лабуткін – перший загиблий в АТО військовий журналіст України / Т. Гугушвілі // День. – 2015. – № 63/64 (10-11 квіт.). – С. 9 : фот.

День військового журналіста – Новини

Дмитро Лабуткін, уродженець м. Кременець

До останнього сподівалися на краще. пам’яті військового журналіста капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.] // «Флот України», № 11-12. — 2015. — 20 березня.

Загинув у «Дебальцівському котлі»: військового журналіста посмертно нагородили відзнакою МОУ [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] // 5 канал, 16 лютого 2018

Ірина Терлюк. Тернопільщина попрощалася з Дмитром Лабуткіним на YouTube // ТТБ. — 2015. — 26 березня.

Лабуткін Дмитро

Лабуткін Дмитро Віталійович – Вікіпедія

Лабуткін Дмитро Віталійович ВМС ЗСУ – НЕБЕСНА ГВАРДІЯ

Лабуткін Дмитро Віталійович капітан ІІІ рангу – Книга пам

Лабуткін Дмитро Віталійович – Книга пам’яті загиблих\

ЛАБУТКІН Дмитро Віталійович – Тернопільщина

Лабуткін Дмитро Віталійович – Wikiwand

Ленчук, Р. Плакали гори, зчорніли від болю, в Крем’янці, ридала-ридма в скорботі Білокриниця… [Текст] : [у зоні АТО загинув військ. журналіст Д. Лабуткін] / Р. Ленчук // Діалог. – 2015. – № 13 (27 берез.). – С. 1, 6 : фот. кол.

Книга пам’яті Академії сухопутних військ

На Тернопільщині прийшли попрощатися із військовим журналістом, Дмитром Лабуткіним

На Тернопільщині прощаються із військовим журналістом, що загинув під Дебальцевим на YouTube // ТСН. — 2015. — 24 березня

Навіки в наших серцях! Пам’яті капітана 3 рангу Дмитра Лабуткіна.

Ніженко, Г. Втрати [Текст] / Г. Ніженко // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 24 (27 берез.). – С. 2 : фот.

Олійник, Д. Востаннє крикнув: “Нічого! Прорвемося, хлопці!” [Текст] : [у зоні АТО загинув військ. журналіст Д. Лабуткін] / Д. Олійник // RIA плюс. – 2015. – № 14 (1 квіт.). – С. 10 : фот.

Останнє відео капітан-лейтенанта Дмитра Лабуткіна

Пам’ятаємо, кременчанин, військовий журналіст Дмитро …

Пам’ять жива: сьогодні минає восьма річниця від дня …

Под Дебальцево исчез журналист минобороны Дмитрий Лабуткин. Боевики прислали жене шокирующие кадры с его документами и трупами. ВИДЕО [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)// Цензор.нет. — 2015. — 22 лютого.

Провели турнір пам’яті Дмитра Лабуткіна, який загинув під Дебальцево [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. Тернопіль, 13 квітня 2017

Процик В. Обпечені війною : кременецьке село зустріло найбільше трун із зони АТО [Текст] : [Мельник В., Лабуткін В., Макаревич Б.] / В. Процик // Номер один. – 2016. – 27 лип. – С. 9.

Прощавай, Друже. Проводили в останній путь нашого колегу Дмитра Лабуткіна. Покойся з миром.

Рідні сподіваються, що живий // «Нова Тернопільська газета». — 25 лютого 2015. — № 7. — С. 4.

Сірова О. Тернопільщина продовжує прощатися зі своїми кращими синами [Текст] : [загиблі в АТО: Дмитро Лабуткін, Ігор Новак, Руслан Коцюк] / О. Сірова // Номер один. – 2015. – 25 берез. – С. 5.

Сьогодні День вшанування військових журналістів України. Архів оригіналу за 16 лютого 2020.

Сьогодні на Кременеччині прощалися з військовим журналістом Дмитром Лабуткіним на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 25 березня.

Тернопільщина прощалася з військовим журналістом Дмитром Лабуткіним на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 24 березня.

У військових журналістів тепер є власне свято [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 16 лютого 2018

Хмілецький, В. Україна, або смерть [Текст] : [кременчанин, військовий журналіст Д. Лабуткін] / В. Хмілецький // Свобода. – 2015. – № 24 (1 квіт.). – С. 4 : фот.